Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійним, як електродугове або газове зварювання.

Історія електричного зварювання бере свій початок в ХІХ ст. У 1939 р. під керівництвом академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона були запроваджені автоматичне та напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу. З 1948 р. промислове застосування отримав спосіб дугового зварювання в інертних захисних газах. На початку 50-х років ХХ ст. під керівництвом академіка Бориса Євгеновича Патона в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона було розроблене електрошлакове зварювання. Сучасний стан зварювального виробництва Украіни характеризується наявністю значних потужностей з випуску зварних конструкцій і зварювальних матеріалів і обладнання.

Характер роботи. Неможливо оволодіти основами професії, не володіючи прийомами ручного зварювання. Зварювання ведеться за кресленнями та технологічними картами, де вказано методи, марки електродів та час, потрібний для зварювання. При необхідності зварити деталь, до якої немає технологічних карт та креслень, зварник самостійно визначає особливості параметрів зварювання, матеріалу, швів, електродів, режиму тощо. Електрогазозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах повинен мати добру підготовку у сфері фізики та хімії (розділи електрика, електротехніка), математики, металознавства. Він повинен знати будову зварювальних автоматів, напівавтоматів, плазмотронів та джерел живлення, які застосовує; властивості і призначення зварювальних матеріалів; основні види контролю зварних швів; вибір зварювальних матеріалів; причини виникнення внутрішніх напруг і деформації у виробах, які зварює, і заходи щодо їх запобігання; установлення режимів зварювання за даними параметрами; принципи раціональної і ефективної організації праці на робочому місці; вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами і механізмами.

Умови роботи.

Робота електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах – це робота в приміщенні, цехах, в замкнутих ємкостях. Ручна праця робітника полегшена за рахунок використання автоматичних та напівавтоматичних машин. При напівавтоматичному зварюванні механізована подача дроту та інших зварювальних матеріалів у зону плавлення. Переміщення дуги вздовж лінії зварного з’єднання відбувається ручним способом.

Зварник займається виробництвом деталей обладнання, монтажем трубопроводів, мостів, металоконструкцій будівель.

Ринок праці.

Заробіток працівника залежить від обсягів виконаних робіт, кваліфікаційного розряду та спеціалізації підприємства, де він працює. В сучасних умовах потреба в робітниках, які мають професію електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, постійна і має тенденцію до зростання. Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов‘язаний, в першу чергу, з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи.

Споріднені професії: електрогазозварник, газорізальник.

Перспективи: Підвищення розряду, складності доручених фахівцю робіт, збільшення заробітної плати. Кар’єрний ріст: електрозварник-майстер-начальник групи чи цеху.

Соціальне значення професії:
Варто лише поглянути, скільки довкола нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці фахівці для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме зваркою електродуги або газовою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їхню роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розлетівся би по швах.

Фахівець, який здійснює зварювання різних виробів з металу (вузлів металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів тощо). За однією з версій, слово «фінанси» походить від імені давньослов'янського бога ковальської справи Сварога. Для зварювання металу використовується газ або струм. Виходить, що дана професія включає в себе дві інші - електрозварника ручного зварювання і газозварника. Люди цієї професії працюють на будівництві, на підприємствах машинобудування, металообробки, в комунальних організаціях, у сільському господарстві та багатьох інших галузях.

Опис діяльності

Основне завдання електрогазозварника з'єднати (зварити) або розрізати за допомогою зварю вального апарату металеві конструкції. У своїй роботі він використовує електроди, зварювальний пальник, шланги, щипці, напівавтоматичні і автоматичні зварювальні апарати. Цей фахівець працює індивідуально або у складі бригади. Свою роботу з початку до кінця виконує самостійно і несе за неї відповідальність.

Характеристика працівника

За характером праці електрогазозварник - професія з виконавського класу. Тому для успішної професійної діяльності необхідні такі якості: акуратність, дисциплінованість, організованість, передбачливість, педантичність, самостійність. Специфіка професії вимагає також твердості і хорошої координації руху рук, гостроту зору і гарне кольорове сприйняття. Робота цього фахівця трудомістка, одноманітна, тому необхідно бути терплячим, психічно стійким.

Опис професії

Сьогодні існує кі лька способів з'єднати металеві деталі настільки жорстко, що вони стають одним цілим. До таких способів відносяться газове і електричне зварювання. Людина, яка володіє обома цими прийомами, називається електрогазозварник. Це свого роду магія: з'єднати два шматки металу воєдино.

Електрогазозварники з’єднують (зварюють) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Вони збирають заготовки (вузли) конструкцій, здійснюють їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджують зварювальне устаткування, встановлюють необхідний режим зварки, здійснюють зоровий контроль швів. Така спеціальність дуже корисна в будівництві та промисловості.

Історія професії

Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійний, як електродугове або газове зварювання. Електричне зварювання було винайдене на Україні в середині XIX століття - Микола Миколайович Бенардос винайшов електричне зварювання із застосуванням вугільних електродів. Тоді ж з'явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників цього нововведення в науці.

А вже в XX столітті у Франції був винайдений спосіб з'єднання розпечених крайок металевих виробів, нагрітих палаючим ацетиленом в середовищі кисню. З того часу ці типи зварок були вдосконалені і величезний внесок у дослідження даних технологій внесли вчені Радянського Союзу. Нинішні зварники працюють в захисному шоломі і спецодягу, а їх попередники для такої роботи застосовували захисні екрани з битого скла.

Соціальна значимість професії

Соціальна значимість професії в суспільстві підтверджується постійною потребою електрогазозварників на ринку праці. При активних будівельних роботах, розробках родовищ нафти або газу, а також роботах меншого масштабу професійне знання зварювального справи, різних режимів зварювання та їх застосування, а також уміння проводити різні види зварювання у всіх просторових положеннях завжди користується попитом. Обов'язковою також є наявність прогностичного підходу до справи самого майстра, у функції якого входить прорахунки якості та міцність об'єкту.

Люди з цією професією працюють на будівництві, в комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті та у космосі. Варто тільки подивитися, скільки навколо нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці професіонали для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме електродуговим або газовим зварюванням. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їх роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розпався б по швах. У 2006 році Укрпошта вшанувала працю електрогазозварників, видавши до друку марку "Зварювання в космосі".

Привабливі риси і позитивні сторони

• достатньо безпечні та сучасні умови праці;

• постійне професійне зростання;

• можливість працювати за кордоном без додаткової підготовки;

• можливість відкрити приватне підприємство;

• висока заробітня платня;

• користується широким попитом в машинобудуванні та будівництві.