Екологічна освіта і виховання в закладах освіти
Система безперервної екологічної освіти та виховання будується та розвивається на основі чинних державних законів України, Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ ст. Домінуючим напрямком Концепції екологічної освіти є реалізація кардинального реформування підготовки вчителя до організації навчально-виховного процесу з екології.
В освітянських колах багато дискутують, якою повинна бути шкільна екологічна освіта в Україні. Екологічна освіта школярів, як правило, здійснюється за трьома моделями: шляхом екологізації змісту традиційних навчальних дисциплін (географії, біології, хімії, фізики), запровадження окремих інтегрованих курсів або за змішаною моделлю.
Проте небезпідставно можна стверджувати – найістотнішим недоліком нашої традиційної системи освіти є те, що під час вивчення природничих дисциплін у школі загальні закони природи зазвичай не виступають у ролі наскрізних принципів обґрунтування знань, у результаті чого в школярів формується інтелект на репродуктивному рівні (виконання будь-яких завдань за зразком або за інструкцією). Це призводить до невміння самостійно приймати своєчасні рішення.
За цих причин гальмується формування в учнів екологічного мислення (бережливого ставлення до природи, екологічної свідомості і екологічної культури).
Звичайно, причини і наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій, можливість і необхідність подолання екологічної кризи мають відображувати засоби навчання. Але занадто перевантажені науковим змістом підручники з екології не відповідають віковим можливостям учнів. Ці питання є обов’язковою складовою будь – якого сучасного підручника, посібника. Зміст підручників з біології, географії, хімії містить фрагментарні екологічні знання, що не сприяє формуванню в учнів системи екологічних знань. Аналіз підручників, зокрема методичних апаратів підручників, засвідчив невелику кількість одноманітних запитань і завдань екологічного характеру. Це гальмує екологізацію шкільного курсу біології
Коментарi